Завдяки децентралізації з 2014 року доходи Дніпра зросли в 4 рази
З 2014 року дохідна частина бюджету Дніпра зросла у 4 рази, а в поточному році сягнула рекордних показників – 14 млрд грн, з яких власні прибутки – 9 млрд грн.
Для порівняння, дохідна частина на момент затвердження міського бюджету у 2014 році становила 3,4 млрд грн, у 2015 р. – 5,3 млрд грн. Про це під час прес-конференції 21 лютого повідомив голова правління «Комітету виборців України» Станіслав Жолудєв.
«З 14 млрд грн 9 млрд – це власні прибутки. Завдяки реформі децентралізації з кожним роком вони збільшуються на 200-250 млн грн.Так, якщо у перший рік реалізації реформи (2015-й) Дніпру вдалося зібрати власних доходів на 650 млн грн більше, ніж у попередній рік, то у 2016 році зростання становило вже 850 млн грн, у 2017 – 1,1 млрд грн, а у 2018 – 1,3 млрд грн.Це відбулося, насамперед, за рахунок збільшення на 10% частки податку на прибуток фізичних осіб, який тепер повністю залишається у розпорядженні міста і є найбільшим джерелом дохідної частини бюджету (майже 50% власних доходів).Як наслідок, міська влада Дніпра отримала змогу реалізовувати великі інфраструктурні проекти, відновлювати комунальний електротранспорт, житлово-комунальне господарство, покращувати благоустрій міста», – зазначив Станіслав Жолудєв.
Зараз більшість коштів залишається у Дніпрі, завдяки чому місто може витрачати ресурс на власний розвиток. Раніше Дніпро віддавав до центрального бюджету 100% надходжень від оподаткування прибутку підприємств, 75% від оподаткування заробітних плат, надходження від оренди землі й інших напрямів господарської діяльності.
Зараз же у розпорядженні міста залишається 100% єдиного податку, 80% екологічного податку, 10% податку на прибуток підприємств, 5% акцизного збору, надходження від інших зборів.
«У Дніпра з’явилося більше фінансових можливостей для розвитку гуманітарної сфери, медичної галузі, втілення унікальних соціальних проектів, надання матеріальної підтримки громадянам, впровадження різноманітних муніципальних надбавок для працівників бюджетної сфери тощо. У 2019 році тільки на освітню галузь закладено 3,6 млрд грн – це навіть більше, ніж весь бюджет Дніпра у 2014 році (3,4 млрд грн).Для того щоб громада міста мала змогу самостійно вирішувати, на що витрачати кошти, муніципалітет реалізує програму «Партиципаторне бюджетування» (Бюджет участі) та Програму сприяння діяльності об’єднань співвласників багатоквартирних будинків, житлово-будівельних кооперативів та кооперативів з обслуговування у багатоквартирних будинках.На все це у 2019 році з бюджету Дніпра виділяються рекордні суми – 31 млн грн та 38 млн грн відповідно», – додав експерт.
Зі свого боку директор Дніпропетровського відокремленого підрозділу установи «Центр розвитку місцевого самоврядування» Олена Тертишна зазначає, що великі міста відчули на собі переваги децентралізації навіть раніше, ніж об’єднані територіальні громади.
«Реформа децентралізації дала змогу великим містам розширити власну ресурсну базу. Якщо прямі відносини об’єднаних територіальних громад з державою розпочалися лише у 2016 році, то міста обласного значення перший децентралізаційний бюджет реалізували після минулих місцевих виборів 2015 року.Ці прямі інвестиційні потоки допомогли їм втілювати безліч проектів. Також реформа дала змогу містам активно співпрацювати з донорами. Бо після впровадження реформи децентралізації увага до України та до муніципалітетів – як до лідерів реформи – зросла в рази», – зазначила Олена Тертишна.
Як відомо, реформа децентралізації була ініційована чинним президентом України Петром Порошенко. Це одна з найбільш успішних реформ в Україні, про що зазначають, зокрема, представники Ради Європи).
Процес децентралізації в Україні було розпочато у 2014 році з ухваленням Концепції реформи місцевого самоврядування та територіальної організації влади (01.04.2014), законів «Про співробітництво територіальних громад» (17.06.2014), «Про добровільне об’єднання територіальних громад» (05.02.2015) та змін до Бюджетного і Податкового кодексів – щодо фінансової децентралізації.
