Спорт попри усе: у Дніпрі продовжують виховувати майбутніх чемпіонів навіть під час війни
Український спорт активно розвивається – прикладом тому є чимало спортсменів, які представляють нашу країну за кордоном. Олександр Усик, Михайло Кохан, Ярослава Магучіх та багато інших людей демонструють усьому світові український дух та жагу до перемог. Проте за спортсменами завжди стоять їхні тренери – люди, які вкладають сили та знання у майбутніх чемпіонів з самого дитинства. Одним з таких є Олег Акопов, пише "Дніпровська панорама".
Олег – тренер зі стажем у десять років. За цей час на його очах з'явилося чимало юних талантів, які під його керівництвом знайомляться зі спортивними дисциплінами. Сам тренер наголошує, що основна задача в його діяльності – розвивати людські якості своїх протеже.
“Мені дуже подобається вислів, який написано в залі відомого тренера Анатолія Миколайовича Ломаченка: чемпіоном ти можеш не бути, але людиною – зобов'язаний. Це один з головних принципів, яких я притримуюся щодо виховання дітей та молоді. Першочергово – це зробити з них особистість, а вже після цього боксерів”, – зазначає Олег.
З ранніх років у спорті
Сам тренер з дитинства займається спортом. В знаки дається сім’я Олега – батьки та дідусі чоловіка приймали активну участь в змаганнях, тому і не дивно що в якості кар’єри Олег теж обрав цей шлях. У юні роки Олег Акопов познайомився з різними дисциплінами, але у 10 років вирішив віддати перевагу боксу, оскільки у цьому виді спорту виховується справжній характер та сильний дух. До того ж, серйозніші змагання та професійні турніри. Пішов на тренування у ДЮСШ №4 у Дніпрі. Тренером Олега Акопова став Дмитро Олексійович Молчанов, який і досі продовжує вести свою діяльність, виховавши Чемпіона світу серед молоді Миколу Засенка.
“Мій батько багато займався зі мною у дитинстві, потім мене віддали до спортивних секцій. Довгий час я переходив від одних видів спорту до інших, поки не потрапив до боксу. Тоді мій тренер Дмитро Олексійович вчив дітей разом з Євгеном Олеговичем Толмачовим, саме завдяки їхнім старанням я зрозумів, у якому напрямі маю рухатися”, – розповідає Олег.
Чоловік брав участь у багатьох змаганнях, займаючи призові місця на всеукраїнських та міжнародних турнірах. Олег Акопов став майстром спорту України та продовжує розвиватися в академічному середовищі. Темами його бакалаврської та магістерської роботи були дослідження підготовки спортсменів. Зараз паралельно зі своєю основною діяльністю він працює над докторською роботою, яка також пов’язана з вихованням майбутніх переможців.
Як тренер з боксу та тренер з кікбоксингу, Олег тренує і хлопців, і дівчаток віком від 6 років. Проводить як групові заняття, так і індивідуальні. Починав працювати тренером, а зараз він займає посаду старшого тренеру КДЮСШ з боксу та єдиноборств ДМР. Вихованці дніпровського тренера ставали чемпіонами та входили у трійці на Чемпіонаті України по боксу, кікбоксингу і змішаним єдиноборствам.
Серйозні труднощі
Повномасштабне вторгнення Російської Федерації відобразилося на всіх сферах життя українців, не обійшла стороною війна і спорт. Все змінилося – тепер на тренерах лежить ще більша відповідальність, бо тепер на час тривоги заняття необхідно зупиняти та перечікувати в укриттях задля безпеки дітей. Організація змагань та чемпіонатів зазнала не менш серйозних змін, через окупацію українських міст на сході країни, кількість спортивних подій вкрай відчутно скоротилася.
“Тепер на змагання набагато складніше виїжджати: хтось боїться, хтось непокоїться та не дає дозвіл їхати своїм дітям до інших міст, бо хвилюються. Це далеко не усі батьки, але відчутна кількість дорослих так робить. Втім, навіть змагання у Дніпрі у багатьох батьків викликають занепокоєння”, – зазначає тренер.
Через загрозу обстрілів турніри і чемпіонати переносять або зупиняють на час повітряної тривоги. Внаслідок цього, спортивні заходи забирають більше часу. Таким чином, тренерам та юним спортсменам слід бути готовими до того, що доведеться здавати квитки на потяг та затримуватися в інших містах ще на кілька днів. Такі затримки та стрес інколи можуть відображатися на людях, проте вихованці Олега Акопова не опускають руки перед труднощами.
Раніше діти їздили на змагання та збору на морі кілька разів на рік, проте зараз такої можливості з об’єктивних причин немає. Наразі основна кількість чемпіонатів проходить на заході України, але й на них випадає чимало складнощів.
“Організація зборів стала в рази складнішою, якщо раніше ми могли поїхати на 10-14 днів до моря або на захід країни, то тепер ситуація зовсім інша. Так, це добре що спортивні заходи і далі проводяться, проте дуже не вистачає фактору морських тренувань”, – додав Олег.
Українським тренерам важко порівнювати як сильно змінилися можливості для їхніх протеже, проте вони намагаються усіляко їх поновлювати. Загальна кількість турнірів у західних областях збільшилася, хоч і вона не досягає кількості, яка була до повномасштабного вторгнення.
Спорт попри усе
На тренерський колектив дніпровської КДЮСШ випало багато тяжких випробувань – через війну загинув заслужений тренер України Михайло Кореновський. Жахлива трагедія сталася 14 січня, внаслідок теракту на житловому масиві Перемога, куди в багатоквартирний будинок влучила російська ракета. У чоловіка залишилась дружина і дві маленькі доньки – вони вижили, бо на момент обстрілу гуляли на вулиці. Про Михайла Олег Акопов розповідає як про неймовірно сильного професіонала, який відмінно знав свою справу.
“Михайло – людина-оркестр, саме таку характеристику йому давали усі в нашому колективі. Це була дуже талановита і обізнана людина, він завжди був готовий допомогти та дати пораду”, – розповідає Олег.
Аби вберегтися від війни, східні та центральні області покинули багато сімей з дітьми, які займалися з Олегом та іншими спеціалістами. Попри це, тренерів не скорочували протягом всього повномасштабного вторгнення. Цьому вони завдячують Олександру Олександровичу Багатському, директору КДЮСШ з боксу та єдиноборств ДМР. Чоловік зробив великий об’єм роботи, аби тренерський штат не втратив жодного зі спеціалістів у час, коли чимало українців залишилися без роботи. Окрім цього, завдяки Олександру Олександровичу вдалося врегулювати питання щодо укриттів для проведення занять.
Чимало юних спортсменів зі своїми батьками зараз переїхали з Дніпра до інших областей, чи то навіть тимчасово оселилися на території інших країн. Це серйозно відобразилося на протеже тренерів – близько третини вихованців КДЮСШ тимчасово покинули свої заняття. Через те, що Дніпропетровщина стала одним з найбільших прихистків та пересенців зі сходу країни, до КДЮСШ прийшло чимало нових облич. Юні спортсмени вже демонструють своє завзяття та навички, тому тренери очікують від них великих звершень. Як зазнаючать тренери, протягом року поверталися і деякі зі старих вихованців, які з родинами були деякий час не на території Дніпропетровщини.
Складнощі перед нашими чемпіонами
Юніори та досвідчені спортсмени стикаються з великими переліком випробувань, в тому числі і з боку організаторів міжнародних турнірів. Через те, що на світовій арені не поспішають бойкотувати російських спортсменів, українські представники відмовляються брати участь. Якщо ж така тенденція залишатиметься і надалі, Україна може втратити багато можливостей для здобуття нагород.
Не меншою проблемою є переїзд за кордон українських родин, які вкладають сили і час у дітей-спортсменів. Кожна така дитина може бути майбутнім нашої держави на міжнародних змаганнях, але безпека людей є першочерговою, вважає дніпровський тренер.
“Попри війну та постійну небезпеку, дітей не варто відлучати від спорту. Це можливість забрати їх з вулиць у якісне середовище, де вони будуть навчатися дисципліні та розвиватися фізично. Крім цього, фізичні навантаження разом з роботою у колективі допоможуть звільнитися від стресу, який переживають чимало українців”, – акцентує тренер Олег Акопов.
Лише завдяки вихованню та роботі з підростаючим поколінням ми зможемо побудувати сильну країну, яка буде демонструвати досягнення не тільки у спорті, але й в інших сферах життя. Недаремно кажуть, що чемпіоном ти можеш не бути, але людиною – зобов'язаний.
Нагадаємо, раніше ми писали про те, хто власник артефактів у Дніпрі, які віднайшли під час розкопок “Дніпровського Стоунхенджу".
