Взяв на передову своє авто та не раз рятував бійців. У бою загинув Максим Чайка з Дніпропетровщини

До Вільногірська, що в Дніпропетровській області надійшла трагічна новина. На щиті Героєм повернувся Максим Чайка, якого так сильно чекала родина, але клята війна забрала життя захисника. Йому було лише 38 років, передає Дніпровська панорама.  

«Татко, повертайся скоріше!», - просила донька воїна. І він сам так хотів додому, до рідних. Як і всі наші захисники – ще зовсім недавно звичайні мирні люди, зараз військові.
Не судилося… Ворог по-іншому розпорядився долею нашого земляка.

Страшна звістка прийшла у родину від побратимів, офіційне сповіщення в громаду - від військового керівництва:

28 вересня 2023 року, виявивши стійкість і мужність під час виконання бойових завдань у складі штурмової роти штурмового батальйону однієї з військових частин ЗСУ, в районі населеного пункту Андріївка Бахмутського району Донецької області загинув солдат, навідник кулеметного взводу, вільногірець Максим Андрійович ЧАЙКА.

Народився Максим 26 листопада 1984 року в місті Вільногірськ. Закінчив загальноосвітню школу №3. Вивчився на електрика в місцевому технікумі. За фахом і працював у різні роки на ТОВ «Вільногірське скло», ТОВ «Цвєтмет», філії «ВГМК» АТ «ОГХК». Останнє місце роботи – електромонтер у ТОВ «Мотронівський гірничозбагачувальний комбінат».
Завжди був гарним спеціалістом, добропорядною людиною, мав багато друзів. Дуже цінував родину, в якій зростало дві донечки.

Але росія зруйнувала всі плани, все життя Максима, його родини, всієї нашої країни, прийшовши вогнем і смертю на нашу землю.

01.03.2023 року він призваний Кам’янським РТЦК та СП на військову службу по мобілізації. Після проходження місячної військової підготовки Максим вирушив на Харків, потім були Дружківка, Костянтинівка…

Дуже спритний, швидкий, розторопний, він не раз рятував життя товаришам на фронті. Взяв на передову власне авто, і коли щастило отримати 2-3 доби передиху, їхав додому і обов’язково підвозив і своїх побратимів, навіть в інші області.

Остання телефонна розмова з родиною відбулась у середу, 27 вересня. Вдома як раз готувалися до благодійного ярмарку. Молодша Маша декілька разів молила батька якнайскоріше повернутися додому, бо дуже скучила. Обіцяв дружині: «Танюшко, я обов’язково повернуся, чекайте. Виживу любою ціною!».
А потім – затяжна тиша, відсутність зв’язку і страшна звістка від побратима про загибель Максима.

Не дочекалися його повернення батьки, дружина, доньки. Всією громадою висловлюємо щирі співчуття родині, а також друзям, колегам, побратимам нашого земляка.
Ціна нашої свободи, ціна миру і спокою, майбутнього України – життя таких наших співвітчизників, як Максим. Низький уклін їм, наша щира вдячність і пам’ять навіки.
Про дату і час прощання з Максимом Андрійовичем ЧАЙКОЮ буде додаткове оголошення. Поховають земляка на Алеї Слави міського кладовища.

Редакція сайту Дніпровська панорама висловлює щирі співчуття рідним та близьким загиблого.

Вічна пам’ять і слава Герою!

Нагадаємо, раніше ми писали: Героєм повернувся на щиті. Донька та син більше ніколи не обіймуть татка з Дніпропетровщини