Місто - це люди. Водій тролейбуса Данило Багорка розповів про работу під час повітряних тривог та блекаутів
Маркетолог, агроном та водій тролейбуса. В свої 24 роки Данило Багорка опанував та спробував себе вже в кількох професіях. Проте зупинився саме на роботі в електротранспорті. Про це повідомляє Дніпровська панорама.
Ідея керувати «рогатим» у молодого чоловіка з’явилася, коли він працював агрономом за кордоном. У Швейцарії та Данії спостерігав за роботою міського транспорту та дуже зацікавився.
Захотів працювати на великогабаритних машинах: або фурах, або автобусах, або тролейбусах. Спробувати себе як водій. Я планував залишитися за кордоном, там на цю професію великий попит. Але не мав необхідних категорій та досвіду. Тому повернувся додому і почав шукати варіанти. В електротранспорті знайшов найбільш цікаві для мене умови для навчання, практики, роботи. На базі КП «Дніпровський електротранспорт» є курси водіїв, виплачується стипендія, далі – стабільна заробітна плата та повний соцпакет. Вирішив, що саме тут зможу отримати необхідні мені навички та досвід, - розповідає Данило.
Він зізнається, спочатку навчання на водія тролейбуса давалося нелегко, бо треба було опанувати великі масиви теорії. Але коли почалася практика, діло пішло як по маслу. Курси тривали 5,5 місяців, проте вони промайнули як один день. Коли прийшов час складати іспити та отримувати посвідчення, розпочалося повномасштабне вторгнення.
Ми не знали, що і як буде. Довго чекали на отримання посвідчення, бо не працювали сервісні центри. Коли вже розпочалася робота, спочатку були обмеження руху під час повітряної тривоги. Треба було зупинитися, висадити пасажирів, запросити їх до найближчого укриття та чекати на відбій. Через такі ситуації було важко, бо не знали – що та як робити, в нас збивалися графіки руху, – розповідає водій.
Коли Данило вперше самостійно сів за кермо тролейбуса, дуже нервував. Відчував, що це – велика відповідальність. Каже, одне діло, коли їздиш сам, інша справа – коли везеш пасажирів. Треба бути ще більш уважним та сконцентрованим. З досвідом прийшла впевненість та відчуття спокою. Тепер навіть під час масованих ракетних атак молодий чоловік тримає себе в руках, коли в салоні тролейбусу панікують пасажири. Водій згадує одну з таких ситуацій:
Ми їхали по Набережній Перемоги, і в цей момент пролунало декілька вибухів. Потрібно було оперативно реагувати. У пасажирів була паніка. Я зупинився, щоб вони змогли вийти та пройти в укриття. Далі спокійно став чекати на вказівки від керівництва. Це ситуація, коли ти не можеш вплинути на обставини, тож немає сенсу нервувати, - каже водій.
Коли настав період регулярних блекаутів, працювати стало ще важче. Якщо зникала напруга і тролейбус зупинявся посеред міста, доводилося по кілька годин сидіти і чекати, поки з’явиться можливість відбуксувати його в депо. Ще й побільшало неприємних ситуацій з пасажирами.
Люди іноді йшли на конфлікти, бо поспішали на роботу, або на навчання, або у інших справах. І тут в один момент ми повинні пояснити, що вже нікуди не їдемо через причини, які від нас не залежать, – розповідає Данило.
Коли назріває конфлікт з пасажиром, Данило намагається не йти на провокації та спокійно пояснює ситуацію людині. Проте таких моментів на його пам’яті небагато. Водій каже, більшість пасажирів – привітні, від них часто можна почути добрі слова.
Останнім часом позитиву побільшало. Працівники нашого підприємства перейшли на українську. Людям дуже подобається, коли ми відповідаємо їм рідною мовою. Вони нам дякують та бажають гарного дня, - додає водій.
Перший рік роботи Данила за кермом тролейбуса був нелегким. Та це не злякало його та не відвернуло від професії. Зараз молодий чоловік працює на маршруті №12. На досягнутому зупинятися не планує: мріє підвищити кваліфікацію та стати водієм першого класу. А далі, можливо, продовжить відкривати для себе нові сфери. Проте зараз про це не замислюється, адже закоханий в свою роботу в електротранспорті.
Раніше ми писали, що водій маршрутки Юрій Шрам з Дніпра був у гарячих точках і зараз хоч вночі готовий їхати рятувати людей.
